1. Словник української мови в 11 томах

бурлак

БУРЛА́К, а́, ч., заст.

1. рідко. Те саме, що бурла́ка 1.

У неділю багацький син На конику грає, — Бурлак бідний напас воли ..Та з плугом рушає (Укр.. лір. пісні, 1958, 549).

2. У дореволюційній Росії — робітник, що разом з іншими тягне линвою річкове судно вгору проти течії.

Він.. показував мені, як ходять бурлаки в лямках (Горький, Дитинство, 1947, 26);

*У порівн. Бійці тягнули за собою норовистих коней силоміць, як бурлаки баржу (Гончар, І, 1954, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурлак — бурла́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. бурлак — [бурлак] -ака, м. (на) -аков'і/-аку, кл. -ачеи, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
  3. бурлак — -а, ч., заст. 1》 рідко. Те саме, що бурлака 1). 2》 У дореволюційній Росії – робітник, що разом з іншими тяг линвою річкове судно вгору проти течії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бурлак — БУРЛА́К, а́, ч. 1. заст. Те саме, що бурла́ка 1. У неділю багацький син На конику грає, – Бурлак бідний напас воли .. Та з плугом рушає (з народної пісні). 2. іст. У давнину – робітник, що разом з іншими тягнув линвою річкове судно вгору проти течії. Словник української мови у 20 томах
  5. бурлак — див. бездомний; бідний Словник синонімів Вусика
  6. бурлак — БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Словник синонімів української мови