1. Словник української мови в 11 томах

бурмотіння

БУРМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

А звіддалік доносилось лише неясне бурмотіння (Жур., Вечір.., 1958, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурмотіння — бурмоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурмотіння — -я, с. Дія за знач. бурмотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурмотіння — БУРМОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурмоті́ти і звуки, утворювані цією дією. А звіддалік доносилось лише неясне бурмотіння (С. Журахович); Рано-вранці в лісі лунає багатоголосе бурмотіння: це самці-тетереви своєрідно “співають” (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах