буровик

БУРОВИ́К, а́, ч. Фахівець з буріння.

Радянські вчені та інженери давно працюють над тим, щоб максимально механізувати важку працю буровиків (Наука.., 6, 1958, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буровик — бурови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Буровик — Буровик — specialist in drilling — *Bohrarbeiter – фахівець з буріння. Гірничий енциклопедичний словник
  3. буровик — -а, ч. Фахівець з буріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буровик — БУРОВИ́К, а́, ч. Фахівець із буріння. Буровики Прикарпаття навчилися бурити свердловини різного призначення, до малих та великих глибин, проходити гірські породи з нормальними чи аномально високими або аномально низькими пластовими тисками... Словник української мови у 20 томах