бурхотати
БУРХОТА́ТИ, о́че і БУРХОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до бурха́ти.
Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (Граб., І, 1959, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурхотати — бурхота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бурхотати — -оче і бурхотіти, -тить, недок. Підсил. до бурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурхотати — БУРХОТА́ТИ, о́че, БУРХОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до бурха́ти. Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- бурхотати — див. лити Словник синонімів Вусика
- бурхотати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови