1. Словник української мови в 11 томах

бурячище

БУРЯЧИ́ЩЕ, а, с.

1. Збільш. до буря́к.

Вирвали буряк! Не буряк, А бурячище (Стельмах, Колосок.., 1959, 86).

2. Поле, з якого зібрані буряки.

Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (Колг. Укр., 2, 1954, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурячище — бурячи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурячище — -а, с. 1》 Збільш. до буряк. 2》 Поле, з якого зібрано буряки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурячище — БУРЯЧИ́ЩЕ, а. 1. ч. Збільш. до буря́к 2. Вирвали буряк! Не буряк, а бурячище (М. Стельмах). 2. с. Поле, з якого зібрані буряки. Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах