бурячище
БУРЯЧИ́ЩЕ, а.
1. ч. Збільш. до буря́к 2.
Вирвали буряк! Не буряк, а бурячище (М. Стельмах).
2. с. Поле, з якого зібрані буряки.
Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурячище — бурячи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бурячище — -а, с. 1》 Збільш. до буряк. 2》 Поле, з якого зібрано буряки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурячище — БУРЯЧИ́ЩЕ, а, с. 1. Збільш. до буря́к. Вирвали буряк! Не буряк, А бурячище (Стельмах, Колосок.., 1959, 86). 2. Поле, з якого зібрані буряки. Зернові культури, посіяні на бурячищі, дають майже такі самі врожаї, як на чорних парах (Колг. Укр., 2, 1954, 3). Словник української мови в 11 томах