буріти

Значення в інших словниках

1. буріти — бурі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. буріти — БУРІТИ – БУРІШАТИ Буріти. Ставати бурим, бурішим; виділятися бурим кольором, виднітися (про щось буре). Так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком, – за наступного тепла вони тільки жухнуть, буріють (І. Літературне слововживання
3. буріти — -іє, недок. Ставати бурим; набувати бурого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буріти — Рудішати, зрудішати, порудішати Словник чужослів Павло Штепа
5. буріти — БУРІ́ТИ, і́є, недок. Ставати бурим; набувати бурого кольору. Під час сушіння м'якоть різаних овочів швидко буріє (з наук. літ.); // Виднітися, виділятися бурим кольором. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
6. буріти — По, -ієш, недок. Нахабніти. Ти бурієш просто на очах — це повне здирство/ Словник сучасного українського сленгу
7. буріти — Бурі́ти, -рі́ю, -єш гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649. Словник української мови Грінченка