1. Словник української мови в 11 томах

бухарці

БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари;

// іст. Населення Бухарського ханства.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухарці — -ів, мн. (одн. бухарець, -рця, ч.; бухарка, -и, ж.). Мешканці міста Бухари. || іст. Населення Бухарського ханства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бухарці — БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари. Тривалі страждання змушували бухарців звертатись до хитрих брехунів, які приїздили здалеку і називали себе знахарями (з газ.); // іст. Населення Бухарського ханства. Словник української мови у 20 томах