бухарці
буха́рці
-ів, мн. (одн. бухарець, -рця, ч.; бухарка, -и, ж.).
Мешканці міста Бухари.
|| іст. Населення Бухарського ханства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бухарці — БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари. Тривалі страждання змушували бухарців звертатись до хитрих брехунів, які приїздили здалеку і називали себе знахарями (з газ.); // іст. Населення Бухарського ханства. Словник української мови у 20 томах
- бухарці — БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари; // іст. Населення Бухарського ханства. Словник української мови в 11 томах