бучливий

БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний.

Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Мирний. III, 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучливий — бучли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. бучливий — -а, -е, діал. Неспокійний, тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучливий — БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний. Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах