бучливий
БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний.
Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Мирний. III, 1954, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бучливий — бучли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- бучливий — -а, -е, діал. Неспокійний, тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бучливий — БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний. Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах