бюргер

БЮ́РГЕР, а, ч., заст.

1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин.

2. перен. Обиватель, міщанин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюргер — бю́ргер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бюргер — -а, ч., заст. 1》 У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2》 перен. Обиватель, міщанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бюргер — Міщак, (вона) міщачка, (воно) міщеня, міщенятко Словник чужослів Павло Штепа
  4. бюргер — БЮ́РГЕР, а, ч. 1. заст. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. Він [Гоферт] – професор математики, він – поважний бюргер, він – кандидат на славу знаменитості (В. Словник української мови у 20 томах
  5. бюргер — бю́ргер (від нім. Burger – городянин) 1. Вільний житель середньовічних міст Європи. 2. Переносно – міщанин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бюргер — МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл. Словник синонімів української мови
  7. бюргер — рос. бюргер (нім. Burger — городянин) — вільний житель стародавніх міст, новоявлений горожанин, міщанин. Eкономічна енциклопедія