бюргер
БЮ́РГЕР, а, ч.
1. заст. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин.
Він [Гоферт] – професор математики, він – поважний бюргер, він – кандидат на славу знаменитості (В. Винниченко);
Кожен при зустрічі на вулиці привселюдно вітав його, звертаючись до старого в третій особі, як до доброго бюргера й поважного вченого (Н. Королева);
Майже в усіх селах зустрічали бійці земляків і землячок, що батракували в бюргерів (О. Гончар).
2. перен. Обиватель, міщанин.
Примхи розбещеного, егоїстичного бюргера.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бюргер — бю́ргер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бюргер — -а, ч., заст. 1》 У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2》 перен. Обиватель, міщанин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бюргер — Міщак, (вона) міщачка, (воно) міщеня, міщенятко Словник чужослів Павло Штепа
- бюргер — бю́ргер (від нім. Burger – городянин) 1. Вільний житель середньовічних міст Європи. 2. Переносно – міщанин. Словник іншомовних слів Мельничука
- бюргер — МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл. Словник синонімів української мови
- бюргер — БЮ́РГЕР, а, ч., заст. 1. У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи — мешканець міста, городянин. 2. перен. Обиватель, міщанин. Словник української мови в 11 томах
- бюргер — рос. бюргер (нім. Burger — городянин) — вільний житель стародавніх міст, новоявлений горожанин, міщанин. Eкономічна енциклопедія