бюргерство

БЮ́РГЕРСТВО, а, с., збірн.

1. Жителі західноєвропейського середньовічного міста.

Із розвитком просвітницької ідеології бюргерство в Німеччині ХVIII ст. поступово ставало політично свідомим та ідеологічно активним (з навч. літ.).

2. Середній прошарок міського населення (головним чином ремісники й купці).

Соціальна структура європейського середньовічного міста включала верхівковий прошарок патриціату, середній – бюргерства і нижчий – плебсу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюргерство — бю́ргерство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бюргерство — -а, с. Прошарок міського населення (головним чином ремісники і купці) у Західній Європі середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови