бюргерство
БЮ́РГЕРСТВО, а, с., збірн.
1. Жителі західноєвропейського середньовічного міста.
Із розвитком просвітницької ідеології бюргерство в Німеччині ХVIII ст. поступово ставало політично свідомим та ідеологічно активним (з навч. літ.).
2. Середній прошарок міського населення (головним чином ремісники й купці).
Соціальна структура європейського середньовічного міста включала верхівковий прошарок патриціату, середній – бюргерства і нижчий – плебсу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бюргерство — бю́ргерство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бюргерство — -а, с. Прошарок міського населення (головним чином ремісники і купці) у Західній Європі середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови