бюргерство

бю́ргерство

-а, с.

Прошарок міського населення (головним чином ремісники і купці) у Західній Європі середньовіччя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюргерство — бю́ргерство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бюргерство — БЮ́РГЕРСТВО, а, с., збірн. 1. Жителі західноєвропейського середньовічного міста. Із розвитком просвітницької ідеології бюргерство в Німеччині ХVIII ст. поступово ставало політично свідомим та ідеологічно активним (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах