бюргерство
бю́ргерство
-а, с.
Прошарок міського населення (головним чином ремісники і купці) у Західній Європі середньовіччя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бюргерство — бю́ргерство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бюргерство — БЮ́РГЕРСТВО, а, с., збірн. 1. Жителі західноєвропейського середньовічного міста. Із розвитком просвітницької ідеології бюргерство в Німеччині ХVIII ст. поступово ставало політично свідомим та ідеологічно активним (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах