біатлоніст

БІАТЛОНІ́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається біатлоном.

Найсильніші біатлоністи 15 країн розіграють призові медалі в особистій гонці на 20 кілометрів (Рад. Укр., 26.II 1969, 4);

Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів — стріляючих лижників (Веч. Київ, 26.I 1974, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біатлоніст — біатлоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біатлоніст — [б'іатлоун’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. біатлоніст — -а, ч. Спортсмен, який займається біатлоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біатлоніст — БІАТЛОНІ́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається біатлоном. Найсильніші біатлоністи 15 країн розіграють призові медалі в особистих перегонах на 20 кілометрів (з газ.); Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів (з газ.). Словник української мови у 20 томах