1. Словник української мови в 11 томах

бідняточко

БІДНЯ́ТОЧКО, а, с. Пестл. до бідня́тко.

[Журейко:] Голубко люба! Зіронька ясна! О, як же я стужився за тобою. Бідняточко, в землі отій чужій! (Коч., III, 1956, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідняточко — бідня́точко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бідняточко — БІДНЯ́ТОЧКО, а, с. Те саме, що бідня́тко. [Журейко:] Голубко люба! Зіронька ясна! О, як же я стужився за тобою, Бідняточко, в землі отій чужій! (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах