1. Словник української мови в 11 томах

білолобий

БІЛОЛО́БИЙ, а, е. Який має на лобі лисину (в 3 знач.); лисий (про тварин).

У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (Рудь, Дон. зорі, 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білолобий — білоло́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білолобий — -а, -е. Який має на лобі лисину (у 3 знач.); лисий (про тварин). Білолоба гуска — великий мисливський птах родини качиних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білолобий — БІЛОЛО́БИЙ, а, е. Який має на лобі білу шерсть або лисину (у 3 знач.); лисий (про тварин). У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  4. білолобий — ЛИ́СИЙ (з білою плямою на лобі — про деяких тварин), БІЛОЛО́БИЙ. Лиса теличка за рукав тягне (К. Гордієнко); У лозі, коло криниці, кінь знесилений поліг. Сірогривий, білолобий, в таврах, в сажі та диму (М. Рудь). Словник синонімів української мови