білопідкладочник
БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., заст., зневажл. Студент аристократичного походження, що зневажливо ставився до рядового студентства і був ворожий революційному рухові.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білопідкладочник — білопідкла́дочник іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- білопідкладочник — БІЛОПІДКЛА́ДОЧНИК, а, ч., зневажл., іст. У царській Росії – студент аристократичного походження, що зверхньо ставився до рядового студентства і був ворожий прогресивним ідеям. Словник української мови у 20 томах