білополяки
БІЛОПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. білополя́к, а, ч.), іст. Війська буржуазно-поміщицької Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти пішли війною на Радянську країну.
Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію. З темряви показалися таращанські ешелони (Довж., І, 1958, 207).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білополяки — -ів, мн. (одн. білополяк, -а, ч.), іст. Війська Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти воювали проти радянської Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови