білополяки

білополя́ки

-ів, мн. (одн. білополяк, -а, ч.), іст.

Війська Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти воювали проти радянської Росії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білополяки — БІЛОПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. білополя́к, а, ч.), іст. Війська буржуазно-поміщицької Польщі, які в 1919-1920 рр. після розгрому другого походу Антанти пішли війною на Радянську країну. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію. Словник української мови в 11 томах