білопінний
білопі́нний
-а, -е.
1》 Який має багато білої піни (про хвилі).
2》 Схожий на білу піну (напр., про квітучі дерева).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білопінний — білопі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- білопінний — [б’ілоп’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- білопінний — БІЛОПІ́ННИЙ, а, е. Який має на поверхні білу піну або нагадує її. На краю голих, червонястих гір Лікії купався у теплому білопінному морі невпокорений Родос (П. Загребельний); А по морю пливла – о ні, не пливла! – летіла, ледь торкаючись білопінних хвиль, велика струнка галера (С. Тельнюк). Словник української мови у 20 томах
- білопінний — див. білий Словник синонімів Вусика