1. Словник української мови в 11 томах

бірманці

БІРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. бірма́нець, нця, ч.; бірма́нка, и, ж.). Корінне населення Бірми.

Більшість її [Бірми] населення становлять бірманці, один з найдавніших народів Азії (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бірманці — -ів, мн. (одн. бірманець, -нця, ч.; бірманка, -и, ж.). Корінне населення Бірми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бірманці — БІРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. бірма́нець, нця, ч.; бірма́нка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Бірми (тепер М'янми). Більшість населення Бірми становлять бірманці, один з найдавніших народів Азії (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах