бісеринка

БІСЕРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бісери́на.

*У порівн. Стоїть мала Маринка з торбинкою в руці, блищать, як бісеринки, сльозинки на лиці… (Забіла, Одна сім’я, 1950, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісеринка — бісери́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бісеринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бісерина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бісеринка — БІСЕРИ́НКА, и, ж. Зменш. до бісери́на. * У порівн. Стоїть мала Маринка з торбинкою в руці, блищать, як бісеринки, сльозинки на лиці... (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах