бісеринка
БІСЕРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бісери́на.
*У порівн. Стоїть мала Маринка з торбинкою в руці, блищать, як бісеринки, сльозинки на лиці… (Забіла, Одна сім’я, 1950, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісеринка — бісери́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бісеринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бісерина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісеринка — БІСЕРИ́НКА, и, ж. Зменш. до бісери́на. * У порівн. Стоїть мала Маринка з торбинкою в руці, блищать, як бісеринки, сльозинки на лиці... (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах