1. Словник української мови в 11 томах

бісерний

БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер.

Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11);

*Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч., II, 1956, 277);

// Оздоблений бісером.

Анеля.. обклалася бісерними подушечками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 10).

◊ Бі́серний по́черк — дуже дрібний, рівний почерк.

Учителька довгенько-таки вчитувалася в бісерний почерк студента (Ле, В снопі.., 1960, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісерний — бі́серний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бісерний — -а, -е. Прикм. до бісер. || Оздоблений бісером. Бісерний почерк — дуже дрібний, рівний почерк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бісерний — БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. * Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (О. Донченко); // Зробл. із бісеру. Словник української мови у 20 томах