бісик
БІ́СИК, а, ч. Зменш. до біс¹ 1.
Коли зирк: він [чорт] сидить.. — А що, — кажу, — бісику, чого се такеньки зажурився? (Вовчок, VI, 1956, 265);
*Образно. Бісик зухвалості раптом ускочив Жаку в груди. Жаку було весело, Жаку було радісно — захват переймав його (Смолич, Світанок… 1953, 347).
◊ Бі́сики (бі́сик) в оча́х (в о́ці) [гра́ють (гра́є і т. ін.)] — про веселий, грайливий настрій у когось.
Буває [Маруся] часом страх сумна, А часом бісик в оці грає (Коцюб., І, 1955, 425);
В очах [Люди] не горіли звичайні сміхотливі бісики (Донч., І, 1956, 508);
Пуска́ти (посила́ти, роби́ти) бі́сики [о́ком (очи́ма)] — кокетувати очима, заграваючи з ким-небудь.
І кожна [панянка] навперейми перед подругою наряджалася якнайкраще, .. були й такі, що й бісики перед дзеркалом учились пускати (Мирний, III, 1954, 190).
Значення в інших словниках
- бісик — бі́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бісик — -а, ч. Зменш. до біс II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісик — БІ́СИК, а, ч. Зменш. до біс¹ 1. Коли зирк: він [чорт] сидить .. – А що, – кажу, – бісику, чого се такеньки зажурився? (Марко Вовчок); * Образно. Бісик зухвалості раптом ускочив Жаку в груди. Жаку було весело, Жаку було радісно – захват переймав його (Ю. Словник української мови у 20 томах
- бісик — див. чорт Словник синонімів Вусика
- бісик — бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х. Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному настрої. Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)... Фразеологічний словник української мови
- бісик — Бі́сик, -ка; -сики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бісик — Бісик, -ка м. 1) ум. отъ біс. 2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. І. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Словник української мови Грінченка