бісерний
БІ́СЕРНИЙ, а, е.
Прикм. до бі́сер.
* Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (О. Донченко);
// Зробл. із бісеру.
Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Іван Ле);
Ґердани – нагрудні прикраси з суцільної або ажурної бісерної смужки різної ширини й довжини, яка одягається через голову на шию, спереду кінці її з'єднано медальйоном (з наук.-попул. літ.);
// Оздоблений бісером.
Анеля .. обклалася бісерними подушечками (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісерний — бі́серний прикметник Орфографічний словник української мови
- бісерний — -а, -е. Прикм. до бісер. || Оздоблений бісером. Бісерний почерк — дуже дрібний, рівний почерк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісерний — БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11); *Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч. Словник української мови в 11 томах