1. Словник української мови в 11 томах

біснуватися

БІСНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати.

Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів (Котл., І, 1952, 191);

Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався (Мирний, І, 1949, 235);

Бачачії безнадійність свого становища, Шулькевич біснувався в своєму безсиллі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 160);

*Образно. Море навколо нас. Воно біснується й вирує (Тич., II, 1957, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біснуватися — біснува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. біснуватися — -уюся, -уєшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біснуватися — Казитися, показитися, переказитися, сказитися, скаженіти, поскаженіти, лютитися, полютитися, перелютитися, лютувати, полютувати, вилютувати, злютувати, шаленіти, пошаленіти, вишаленіти, див. яритися, яросний, сердитися, злитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. біснуватися — БІСНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Бути одержимим бісом. До Нього [Ісуса Христа] один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах
  5. біснуватися — див. пустувати; сердитися Словник синонімів Вусика
  6. біснуватися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. біснуватися — Біснуватися, -нуюся, -єшся гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос. Словник української мови Грінченка