біснуватися
БІСНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Бути одержимим бісом.
До Нього [Ісуса Христа] один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко (Біблія. Пер. І. Огієнка).
2. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати.
Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів (І. Котляревський);
Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався (Панас Мирний);
Бачачи безнадійність свого становища, Шулькевич біснувався в своєму безсиллі (Ю. Збанацький);
* Образно. Море навколо нас. Воно біснується й вирує (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біснуватися — біснува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- біснуватися — -уюся, -уєшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біснуватися — Казитися, показитися, переказитися, сказитися, скаженіти, поскаженіти, лютитися, полютитися, перелютитися, лютувати, полютувати, вилютувати, злютувати, шаленіти, пошаленіти, вишаленіти, див. яритися, яросний, сердитися, злитися Словник чужослів Павло Штепа
- біснуватися — див. пустувати; сердитися Словник синонімів Вусика
- біснуватися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- біснуватися — БІСНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів (Котл. Словник української мови в 11 томах
- біснуватися — Біснуватися, -нуюся, -єшся гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос. Словник української мови Грінченка