вада

ВА́ДА, и, ж.

1. Негативна риса, особливість кого-, чого-небудь; недолік.

Вказавши хиби й вади утвору — зробите добре діло молодому авторові, а може, й літературі нашій (Коцюб., III, 1956, 123);

Вона наскрізь бачить усі вади цього сивого.. діда (Донч., III, 1956, 411);

Він добре міг оцінити всі вади і хороші якості цього літака (Собко, Зор. крила, 1950, 113);

// Фізичний недолік внаслідок захворювання або ушкодження організму, а також природжений.

Кожного разу Нонна знаходила в моїх зубах якусь нову ваду (Збан., Єдина, 1959, 203);

Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Гончар, І, 1954, 79);

Тільки порівнюючи цих двох красунів, можна добачити вади в обличчі й поставі голови комісії (Ле, Міжгір’я, 1953, 310);

Вада вимови;

// Пошкодження або неякісність чого-небудь.

— Монтаж комунікаційної мережі в дистиляції має якусь ваду (Шовк., Інженери, 1956, 99).

2. Те, що шкодить, мак шкідливий вплив.

На плохенький животок і вареники вада (Номис, 1864, № 7159);

[Маринка:] Тільки не хвилюйтесь: вам і радість і горе — одна вада! (Стар., Вибр., 1959, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вада — (негативна ознака чогось) недолік, хиба, (серця) порок, розм. прогалина, ґанж, книжн. дефект, розм. мінус. Словник синонімів Полюги
  2. вада — ва́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вада — Недолік, хиба, ґандж, дефект, п. щербина, мінус, сов. порок; (механізму) недосконалість; (те, що шкодить) шкода. Словник синонімів Караванського
  4. вада — -и, ж. 1》 Негативна риса, особливість кого-, чого-небудь; недолік. || Фізичний недолік внаслідок захворювання або ушкодження організму, а також природжений. Вада вимови. || Пошкодження або неякісність чого-небудь. 2》 Те, що шкодить, має шкідливий вплив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вада — ВА́ДА, и, ж. 1. Недосконалість, недолік. Вказавши хиби й вади утвору – зробите добре діло молодому авторові, а може, й літературі нашій (М. Коцюбинський); Вона наскрізь бачить усі вади цього сивого .. діда (О. Словник української мови у 20 томах
  6. вада — Брак, брачок, ґанджа, ґанж, ґанжа, дефект, недолік, недоробка, недосконалість, огріх, помилка, похибка, прачервоточина (із скоромовки), прогріх, проточина, хиба, червивина, червивинка, червинка, червоток, червоточина, червоточинка, чорнуха (перен.) Словник синонімів Вусика
  7. вада — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  8. вада — Вада, -ди ж. 1) Вредъ. Отим за оце і вади не буде. Канев. у. 2) Недостатокъ. Нема чоловіка без вади. Ном. № 2416. Словник української мови Грінченка