важливий

ВАЖЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який має велике, особливе значення.

— Не той воїн, хто не підупав духом у важливому ділі, а той добрий воїн, хто все витерпить, і хоч ви йому що, а він все-таки доскочить свого… (Довж., І, 1958, 241);

— Ідея штучного зрошення для нашого краю особливо важлива, бо сонця в нас скільки хочете, але сонце наше посушне (Смолич, І, 1958, 69);

Для Козакова чеська столиця не була просто собі стратегічним пунктом, важливим воєнним об’єктом чи вузлом доріг. Прага для нього насамперед була гордим, нескореним містом (Гончар, III, 1959, 431);

// у знач. ім. важли́ве, вого, с.

Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати (Ю. Янов., II, 1954, 105);

// рідко. Який має значне становище в суспільстві.

Конвоїри говорили перед тим, що є тут нібито між захопленими важливий комісар, тільки не знають котрий (Гончар, Таврія.., 1957, 630);

Спочатку троянівське жіноцтво довго базікало і навіть підсміювалося з того, що такий важливий чоловік та поселився в німої Саньки (Тют., Вир, 1964, 157).

2. заст. Тяжкий, значний силою прояву.

Рідніша б йому та душа була, що нидіє в самогризоті,.. те серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої (Вовчок, I, 1955, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важливий — (який має особливе значення) великий, визначний, значущий, (досить важливий) помітний, серйозний, поважний, (для епохи) історичний, грандіозний. Словник синонімів Полюги
  2. важливий — важли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. важливий — ВАЖЛИВИЙ – ВАЖНИЙ Важливий. Який має велике, особливе значення. Вж. зі сл.: вантаж, виріб, висновок, етап, договір, документ, дослід, завод, засіб, захід, крок, метал, об’єкт, процес, район, ритуал, рубіж, стимул, факт, фактор, віха, галузь, деталь... Літературне слововживання
  4. важливий — (значенням) ваговитий, вагомий, д. важний; (почин) цінний, вартісний; (крок) відповідальний; ок. неабиякий, пор. АКТУАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. важливий — [важливией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. важливий — -а, -е. 1》 Який має велике, особливе значення. || у знач. ім. важливе, -вого, с. 2》 заст. Тяжкий, значний силою прояву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. важливий — ВАЖЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має велике, особливе значення. – Не той воїн, хто не підупав духом у важливому ділі, а той добрий воїн, хто все витерпить, і хоч ви йому що, а він все-таки доскочить свого... (О. Словник української мови у 20 томах
  8. важливий — див. поважний Словник синонімів Вусика
  9. важливий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  10. важливий — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  11. важливий — Важли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. важливий — Важливий, -а, -е 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. МВ. (О. 1862. І. 75). 2) Важный. Желех. Те зілля дуже важливе од порухи. Словник української мови Грінченка