1. Словник української мови в 11 томах

важно

ВА́ЖНО, розм.

1. Присл. до ва́жний 1, 3.

А молодий.. йде важно і землі під собою не чує (Кв.-Осн., II, 1956, 393);

Врешті вийшла [дама], підійшла, Сіла важно (С. Ол., Вибр., 1959, 252);

Та й зажили вони важно, Стали багатіти (Гл., Вибр., 1957, 256).

2. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, важливо.

— Я, чи не я, се, тату, не важно, — засюсюкав Антоша (Коцюб., II, 1955, 399);

[Андрій:] Важно, що ми вкупі зросли, маємо спільні спогади, багато спільних звичок (Л. Укр., III, 1952, 719).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важно — ва́жно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. важно — розм. 1》 Присл. до важний 1), 2), 3). 2》 у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, важливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важно — ВА́ЖНО, розм. 1. Присл. до ва́жний 1. А молодий .. йде важно і землі під собою не чує (Г. Квітка-Основ'яненко); Фурія відклала перо, подивилася презирливо на Андрія й страшенно важно почала стукати ребром долоні по столу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. важно — Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично. Словник української мови Грінченка