1. Словник української мови в 11 томах

вазочка

ВА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ва́за.

На столі було чимало порцелянових ляльок, штучних вазочок, кошичків (Л. Укр., III, 1952, 546);

Варення і мед подають у вазочках (Укр. страви, 1957, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вазочка — ва́зочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вазочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ваза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вазочка — ВА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до ва́за. Він простягає руку, бере вазочку з варенням і підносить її вгору, немов чашу (В. Домонтович); На столі у маленькій вазочці стояла дубова гілочка з прив'ялим листям і тугими вузликами зелених жолудів (Ю. Словник української мови у 20 томах