вальнути

ВАЛЬНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док. Однокр. до вали́ти².

Робітники вальнули всі до однієї цистерни (Мик., I, 1957, 27).

ВАЛЬНУ́ТИ², ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до вали́ти¹ 5.

Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (Ков., Світ.., 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальнути — вальну́ти 1 дієслово доконаного виду повалити натовпом вальну́ти 2 дієслово доконаного виду перекинути діал. Орфографічний словник української мови
  2. вальнути — I -ну, -неш, док. Однокр. до валити II. II -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до валити I 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вальнути — ВАЛЬНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до вали́ти². Робітники вальнули всі до однієї цистерни (І. Микитенко). ВАЛЬНУ́ТИ², ну́, не́ш, док., кого і без дод., діал. Однокр. до вали́ти¹ 4. Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (С. Словник української мови у 20 томах
  4. вальнути — (-ну, -неш) док., кого; крим,, мол. Зарізати, вбити когось. БСРЖ, 88; ПСУМС, 11; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 148. Словник жарґонної лексики української мови
  5. вальнути — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови