1. Словник української мови в 11 томах

валюша

ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня.

— У його й млини були; один саджений на каміннях, а другий — байдачний, задля валюшей (Стор., І, 1957, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюша — валю́ша іменник жіночого роду, істота валяльня рідко Орфографічний словник української мови
  2. валюша — -і, ж., заст. Валяльня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валюша — ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. – У його [нього] й млини були; один саджений на каміннях, а другий – байдачний, задля валюшей [валюш] (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  4. валюша — див. шаповальня Словник синонімів Вусика
  5. валюша — Валюша, -ші ж. Сукновальня. Стор. II. 116. Словник української мови Грінченка