ваніль
ВАНІ́ЛЬ, і, ж.
1. Тропічна повзуча рослина.
2. Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, які використовуються в кондитерському й парфюмерному виробництві.
Ваніль злегка підсушують, розтирають з цукром-піском до порошкоподібного стану і вводять у виріб перед тепловою обробкою (Укр. страви, 1957, 345);
Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю (Тулуб, Людолови, I, 1957, 188).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ваніль — вані́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ваніль — -і, ж. 1》 Тропічна повзуча рослина. 2》 Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, що використовуються в кондитерському й парфумерному виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ваніль — ВАНІ́ЛЬ, і, ж. 1. Тропічна рослина родини орхідних із довгими тонкими плодами, що містять ароматичну речовину. Ваніль росте у вологих тропічних лісах Мексики, Панами, Антильських островів (з наук.-попул. літ.). 2. Сушені ароматні плоди цієї рослини. Словник української мови у 20 томах
- ваніль — вані́ль (франц. vanille, з ісп. vainilla) рід тропічних рослин родини зозулинцевих. Культивують. Плоди деяких видів містять ванілін та інші ароматичні речовини. Використовують у кондитерському та парфюмерному виробництві. Словник іншомовних слів Мельничука
- ваніль — Витка рослина родини орхідних; поширена у вологих тропічних лісах Центр. Америки і Африки; культивують на Мадаґаскарі, Яві, Сейшельських, Антильських островах; плоди — довгі темні мішечки, котрі після висушування використовують як кулінарну приправу... Універсальний словник-енциклопедія