ваніль

вані́ль

(франц. vanille, з ісп. vainilla)

рід тропічних рослин родини зозулинцевих. Культивують. Плоди деяких видів містять ванілін та інші ароматичні речовини. Використовують у кондитерському та парфюмерному виробництві.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваніль — вані́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ваніль — -і, ж. 1》 Тропічна повзуча рослина. 2》 Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, що використовуються в кондитерському й парфумерному виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ваніль — ВАНІ́ЛЬ, і, ж. 1. Тропічна рослина родини орхідних із довгими тонкими плодами, що містять ароматичну речовину. Ваніль росте у вологих тропічних лісах Мексики, Панами, Антильських островів (з наук.-попул. літ.). 2. Сушені ароматні плоди цієї рослини. Словник української мови у 20 томах
  4. ваніль — Витка рослина родини орхідних; поширена у вологих тропічних лісах Центр. Америки і Африки; культивують на Мадаґаскарі, Яві, Сейшельських, Антильських островах; плоди — довгі темні мішечки, котрі після висушування використовують як кулінарну приправу... Універсальний словник-енциклопедія
  5. ваніль — ВАНІ́ЛЬ, і, ж. 1. Тропічна повзуча рослина. 2. Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, які використовуються в кондитерському й парфюмерному виробництві. Словник української мови в 11 томах