ванілін

ванілі́н

пахуча речовина, яка міститься в стручках ванілі. Штучний В. – безбарвні голчасті кристали із запахом ванілі. Застосовують у харчовій промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванілін — -у, ч. Білий кристалічний порошок із запахом ванілі, що його одержують штучно, хімічним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванілін — ВАНІЛІ́Н, у, ч. Білий кристалічний порошок з запахом ванілі, який одержують штучно, хімічним шляхом. Ароматизувати тісто можна ваніліном (Укр. страви, 1957, 320). Словник української мови в 11 томах
  3. ванілін — Ванілі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ванілін — ВАНІЛІ́Н, у, ч. Ароматична речовина, що міститься у плодах ванілі або яку отримують штучним шляхом. Ванілін широко застосовується у харчовій та парфумерній промисловості, а також для приготування деяких лікувальних препаратів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. ванілін — ванілі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови