варнякання
ВАРНЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. варня́кати.
Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п’яної компанії (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варнякання — варня́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- варнякання — -я, с. Дія за знач. варнякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варнякання — ВАРНЯ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. варня́кати. – Почує хтось твоє варнякання – і аж захурчиш до гестапо в гості (М. Стельмах); Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п'яної компанії (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- варнякання — див. розмова Словник синонімів Вусика