1. Словник української мови у 20 томах

варнякання

ВАРНЯ́КАННЯ, я, с., зневажл.

Дія за знач. варня́кати.

– Почує хтось твоє варнякання – і аж захурчиш до гестапо в гості (М. Стельмах);

Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п'яної компанії (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варнякання — варня́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. варнякання — -я, с. Дія за знач. варнякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варнякання — див. розмова Словник синонімів Вусика
  4. варнякання — ВАРНЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. варня́кати. Далі Василь терпіти не міг. Йому надопекло слухати варнякання п’яної компанії (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168). Словник української мови в 11 томах