1. Словник української мови в 11 томах

вбирання

ВБИРА́ННЯ¹ (УБИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вби́рати¹.

Коли починає інтенсивно рости вегетативна маса, вбирання поживних речовин значно збільшується (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 186).

ВБИРА́ННЯ² див. убира́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбирання — вбира́ння 1 іменник середнього роду втягання вбира́ння 2 іменник середнього роду одягання Орфографічний словник української мови
  2. вбирання — -я, с. Дія за знач. вбирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вбирання — ВБИРА́ННЯ¹ (УБИРА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вбира́ти¹. Водний режим ґрунту – це надходження, убирання та затримання ним води, її переміщення та витрачання, зміна її фізичного стану і т. ін. (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вбирання — I. ВБИРА́ННЯ (УБИРА́ННЯ) (втягування в себе пари, рідини, газу, поживних речовин і т. ін.), ВСМО́КТУВАННЯ, ВСО́ТУВАННЯ, ПОГЛИНА́ННЯ, АБСО́РБЦІЯ спец., АДСО́РБЦІЯ спец. Збільшення об'єму клітини (рослини).. Словник синонімів української мови
  5. вбирання — Вбира́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)