1. Словник української мови в 11 томах

ввірений

ВВІ́РЕНИЙ (УВІ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вві́рити¹.

[Горлов:] Невірно говорили сьогодні, що цілий ряд великих, я б сказав, історичних, перемог ввіреного мені фронту залежить тільки від мене, як від командуючого. Це невірно (Корн., II, 1955, 33);

Міномети, ввірені Чернишеві, приєднались до загального гуркоту (Гончар, І, 1954, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввірений — вві́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ввірений — (увірений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввірити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ввірений — ВВІ́РЕНИЙ (УВІ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вві́рити¹. [Горлов:] Невірно говорили сьогодні, що цілий ряд великих, я б сказав, історичних, перемог ввіреного мені фронту залежить тільки від мене як від командуючого (О. Словник української мови у 20 томах