1. Словник української мови в 11 томах

вгин

ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вгин — вгин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вгин — (угин), -у, ч. Увігнуте місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце. Угин у точці захвату свічки стрілою визначається за формулою (з наук. літ.); Якщо в Карпатах звикли бачити більше опуклі гладкі скелі, то в Кременці вони зі вгинами та дірками, що є надзвичайно привабливим для тих, хто займається альпінізмом (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах