1. Словник української мови в 11 томах

вдавлений

ВДА́ВЛЕНИЙ¹ (УДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вдави́ти¹.

На стерні шукав [Смолярчук] очима колії: куди саме, до якого села повезли його просо? Довго додивлявся до ступи людської, бачив удавлену землю п’ятами (Кос., Новели, 1962, 183);

// у знач. прикм. Який має заглибину.

Як змінився Марко за ці роки!.. Губи зійшлись у болісній складці, вдавлене підборіддя ще більш підкреслювало його худорлявість (Цюпа, Назустріч.., 1958, 379).

ВДА́ВЛЕНИЙ² див. уда́влений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдавлений — вда́влений 1 дієприкметник ум'ятий вда́влений 2 дієприкметник убитий Орфографічний словник української мови
  2. вдавлений — I (удавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вдавити I. || у знач. прикм.Який має заглибину. II див. удавлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдавлений — ВДА́ВЛЕНИЙ¹ (УДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вдави́ти¹. На стерні шукав [Смолярчук] очима колії: куди саме, до якого села повезли його просо? Довго додивлявся до ступи [стопи] людської, бачив удавлену землю п'ятами (Г. Словник української мови у 20 томах