вдавлений
вда́влений
I (удавлений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вдавити I.
|| у знач. прикм.Який має заглибину.
II див. удавлений I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдавлений — вда́влений 1 дієприкметник ум'ятий вда́влений 2 дієприкметник убитий Орфографічний словник української мови
- вдавлений — ВДА́ВЛЕНИЙ¹ (УДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вдави́ти¹. На стерні шукав [Смолярчук] очима колії: куди саме, до якого села повезли його просо? Довго додивлявся до ступи [стопи] людської, бачив удавлену землю п'ятами (Г. Словник української мови у 20 томах
- вдавлений — ВДА́ВЛЕНИЙ¹ (УДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вдави́ти¹. На стерні шукав [Смолярчук] очима колії: куди саме, до якого села повезли його просо? Довго додивлявся до ступи людської, бачив удавлену землю п’ятами (Кос., Новели, 1962, 183); // у знач. Словник української мови в 11 томах