удавлений
уда́влений
I (вдавлений), -а, с.
Дієприкм. пас. мин. ч. до удавити I.
II див. вдавлений I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удавлений — уда́влений 1 дієприкметник убитий уда́влений 2 дієприкметник ум'ятий Орфографічний словник української мови
- удавлений — УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до удави́ти¹. За наказом султана кримський бей Кан-Темир був удавлений у 1637 р. (з навч. літ.). УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹. Словник української мови у 20 томах
- удавлений — УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удави́ти¹. УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹. Словник української мови в 11 томах
- удавлений — Удавлений, -а, -е Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка