удавлений
УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до удави́ти¹.
За наказом султана кримський бей Кан-Темир був удавлений у 1637 р. (з навч. літ.).
УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удавлений — уда́влений 1 дієприкметник убитий уда́влений 2 дієприкметник ум'ятий Орфографічний словник української мови
- удавлений — I (вдавлений), -а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до удавити I. II див. вдавлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удавлений — УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удави́ти¹. УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹. Словник української мови в 11 томах
- удавлений — Удавлений, -а, -е Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка