удавлений

Удавлений, -а, -е

Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавлений — уда́влений 1 дієприкметник убитий уда́влений 2 дієприкметник ум'ятий Орфографічний словник української мови
  2. удавлений — УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до удави́ти¹. За наказом султана кримський бей Кан-Темир був удавлений у 1637 р. (з навч. літ.). УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹. Словник української мови у 20 томах
  3. удавлений — I (вдавлений), -а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до удавити I. II див. вдавлений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удавлений — УДА́ВЛЕНИЙ¹ (ВДА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удави́ти¹. УДА́ВЛЕНИЙ² див. вда́влений¹. Словник української мови в 11 томах