вдалині
ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), присл.
1. На далекій відстані.
Вдалині тріпотіли вітрила човнів (Коцюб., II, 1955, 299);
Вийшли танки з лісів, задвигтіла земля вдалині (Мал., II, 1956, 101);
Удалині глухо виводили пісню. Співали дівчата (Досв., Вибр., 1959, 408).
2. Далеко попереду, в майбутньому.
Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині (Рильський, І, 1956, 309);
Дивлюсь я в дні прийдешні — У комунізму дні. Вони — не вдалині (Дор., Єдність, 1950, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдалині — вдалині́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вдалині — ВДАЛИНІ (УДАЛИНІ) – В (У) ДАЛИНІ Вдалині (удалині), присл. На далекій відстані; далеко в майбутньому. Сивіє жито вдалині (В.Сосюра); А блискавка, упавши вдалині, Звивалась полум’яною змією (М.Руденко); Які тут скелі, і який тут простір!... Літературне слововживання
- вдалині — [ўдалиен'і] = удалині присл. Орфоепічний словник української мови
- вдалині — (удалині), присл. 1》 На далекій відстані. 2》 Далеко попереду, в майбутньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдалині — ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), присл. 1. На далекій відстані. Вдалині тріпотіли вітрила човнів (М. Коцюбинський); Удалині глухо виводили пісню. Співали дівчата (Олесь Досвітній); Вийшли танки з лісів, задвигтіла земля вдалині (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- вдалині — ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?. Словник синонімів української мови