1. Словник української мови в 11 томах

вдалину

ВДАЛИНУ́ (УДАЛИНУ́), присл. На далеку відстань; в далекий простір.

Дехто придивлявсь вдалину, як отаман, дехто ще коло коня свого поравсь (Вовчок, І, 1955, 333);

Зорі сяють нам вдалину (Тич., II, 1957, 319);

Вже третій день Удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (С. Ол., Вибр., 1959, 103);

*Образно. Тепер.. історія з орчиком наче одійшла вдалину і здається вже не такою дикунською (Кучер, Трудна любов, 1960, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдалину — вдалину́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдалину — ВДАЛИНУ (УДАЛИНУ) – В (У) ДАЛИНУ Вдалину (удалину), присл. На далеку відстань, у далекий простір. Настя заслоняє очі від сонця долонею, дивиться вдалину (С. Літературне слововживання
  3. вдалину — (удалину), присл. На далеку відстань; в далекий простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вдалину — ВДАЛИНУ́ (УДАЛИНУ́), присл. 1. На далеку відстань; у далекий простір. Дехто придивлявсь вдалину, як отаман, дехто ще коло коня свого поравсь (Марко Вовчок); Зорі сяють нам вдалину (П. Тичина); Вже третій день Удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (С. Словник української мови у 20 томах
  5. вдалину — ВДАЛИНУ́ (УДАЛИНУ́) (на далеку відстань; у далекий простір), ВДАЛЬ (УДА́ЛЬ), ВДА́ЛЕЧ (УДА́ЛЕЧ), ВДАЛЕЧІ́НЬ (УДАЛЕЧІ́НЬ). Настя заслоняє очі од сонця долонею, дивиться вдалину (С. Васильченко); Вже третій день удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (С. Словник синонімів української мови