вдивлятися

ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і діал. ВДИ́ВЛЮВАТИСЯ (УДИ́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВДИВИ́ТИСЯ (УДИВИ́ТИСЯ), вдивлю́ся, вди́вишся, док., у кого — що, рідко на кого — що.

1. Дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь.

Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися (Вовчок, І, 1955, 333);

— Ну, як же ж там… дівчино, як ви рішилися? — спитав [суддя] із однаковим супокоєм, удивлюючися в неї (Коб., III, 1956, 504);

І мати й дочка видерлись на піл, рядком прищулились до вікна, пильно і мовчки вдивлялися на двір (Вас., І, 1959, 199);

Юхим удивлявся в шелюги, аж різало в очі й затікали вони сльозою (Ле, Вибр., 1939, 132);

[Б а р а б а ш:] Вдивіться в оцю пику. Сам себе, дурень, в осла перетворив (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 96).

2. тільки док. Втупитися очима.

Це я вдивився у те трекляте вікно, і мана від його морочить мене (Мирний, І, 1954, 321);

— Варко? Не ведуть? — Повели [Гордія], матусю.., — прошепотіла крізь сльози і вдивилася на хвору, безпомічну матір (Ірчан, II, 1958, 32)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдивлятися — (дуже пильно дивитися) придивлятися, витріщатися, пронизувати// проникати очима, втуплювати очі, витримувати очі. Словник синонімів Полюги
  2. вдивлятися — вдивля́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. вдивлятися — ВДИВЛЯТИСЯ, ВДИВИТИСЯ, -влюся, -вишся (УДИВЛЯТИСЯ, УДИВИТИСЯ). Дуже пильно, уважно дивитися кудись, на когось, щось. Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися (Марко Вовчок); Шалматов мрійливо вдивлявся у далину, що мерехтіла золотими хрестами (Р. Літературне слововживання
  4. вдивлятися — (удивлятися), -яюся, -яєшся і діал. вдивлюватися (удивлюватися), -ююся, -юєшся, недок., вдивитися (удивитися), вдивлюся, вдивишся, док., у кого – що, рідко на кого – що. 1》 Дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь. 2》 тільки док. Втупитися очима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вдивлятися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, діал. ВДИ́ВЛЮВАТИСЯ (УДИ́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., ВДИВИ́ТИСЯ (УДИВИ́ТИСЯ), вдивлю́ся, вди́вишся, док., у кого – що, рідко на кого – що. 1. Дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. вдивлятися — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  7. вдивлятися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови